ФАРМАКОГНОЗІЯ (pharmakon — ліки, отрута + gnosis — знання, вивчення) — наука, що всебічно вивчає ЛР, лікарську сировину рослинного і тваринного походження, а також продукти їх переробки. Термін уперше був використаний узбецьким ученим Абу Райхан Беруні (973–1048) у праці «Фармакогнозія».

Сучасна Фармакогнозія — це спеціалізована прикладна наука, що розглядає біологічні, біохімічні та лікарські властивості рослин, природної сировини і продуктів з неї. Предметом вивчення фармакогнозії є ЛР, рідше — об’єкти тваринного походження як джерела лікарської сировини. 

Фармакогнозія  вирішує такі завдання: 

1. Вивчення хімічного складу ЛР, шляхів біосинте­зу та динаміки утворення БАР, накопичення їх в органах і тканинах у процесі онтогенезу рослин і під впливом екологічних факторів; пошук оптимальних умов збирання, сушіння і зберігання ЛРС. Стандартизація ЛРС: розроблення нових про­ектів та перероблення існуючої АНД, удосконалення методів ідентифікації, визначення чистоти і доброякісності сировини. 

2. Лікарське ресурсознавство: вивчення гео­графічного поширення ЛР, виявлення зарос­тей, облік запасів дикорослих ЛР, картування їх і визначення можливих обсягів заготівлі. Розроблення й здійснення заходів щодо відновлення природних ресурсів найцінніших видів. 

3. Лікарське рослинництво: виявлення, аклі­матизація та інтродукція ЛР, їх культивуван­ня, селекція високопродуктивних сортів. 

4. Біотехнологія рослин: виділення БАР з ізо­льованих клітин і тканин рослин.